Брацило Олена Юріївна

Стаж роботи: 14 років 

1. Проведення медичних оглядів дітей під час зарахування в дитячий садок та медичний контроль під час адаптаціїї;
2. Здійснення щоденних оглядів дітей;
3. Проведення антропометричних вимірювань;
4. Обстеження дітей на ентеробіоз, профілактичні заходи;
5. Контроль за наявність та достовірністю медичних довідок;
6. Здійснювати медичний контроль за фізичним розвитком дітей, проведенням фізкультурних занять.
7. Впроваджувати різні форми роботи з оздоровлення, загартування дітей та надання консультацій батькам;
8. Здійснення контролю за організацією харчування;
9. Складати щоденне меню-розклад.
10. Вести щоденний підрахунок натуральних норм основних продуктів, аналізувати виконання натуральних норм щомісяця;
11. Проводити щоденний контроль готових страв;
12. Контролювати своєчасність медичного обстеження працівників закладу;
13. Здійснювати своєчасне придбання вітамінів, медикаментів, іншого медичного обладнання та інвентарю;
14. Комплектувати аптечку невідкладної медичної допомоги;
15. Проводити санітарно-просвітницьку роботу з профілактики захворювань, корисності щеплень тощо;
16. Проводити заняття з персоналом для закріплення медичних знань та надання першої медичної допомоги;
17. Готувати хлорний розчин відповідної концентрації;
18. Контролювати своєчасне маркування меблів та посуду;
19. Відповідати за ведення медичної документації;
20. Готувати необхідні документи для вступу дітей до школи;
21. Організація та контроль за проведенням літнього оздоровлення в ЗДО;
22. Постійно підвищувати свій фаховий рівень шляхом курсової перепідготовки.    

Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині.

На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

- рівень психічного і фізичного розвитку;

- загартованість організму;

- сформованість навичок самообслуговування;

- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.

Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду. 

Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.

Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді: 

Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ.Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.

                Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди.
Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім’ї (неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі.

              Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками.
Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації.
Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.
Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно ві перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації.

Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.

Ступінь  Тривалість   Характеристика

Легкий 10-15 днів  Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.

              Середній 16-30 днівДитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.
             

Важкий  >30 днів    Дитина часто і важко хворіє.

Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу.
Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі.
У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

             Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров я нових вихованців.
Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації.

Процес адаптації полегшують: 
– емоційний контакт;
– тактильний контакт;
– музичні заняття;
– музичний супровід упродовж дня;
– ігри з піском і водою;
– малювання;
– казкотерапія.

Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації.
Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні,Ю на перший погляб. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно пострияти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії памяток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родинi.

1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці. 
2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду. 
3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні. 
4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. 
5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням. 
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі. 
7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей. 
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі. 
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом. 
10. Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах. 

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним.    Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5 - 7-річного віку — обтиратися до пояса. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов'язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей і натирань, а також може привести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ніг необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.

Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкіряного жиру, бруду і пилу.

Обов'язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень їх необхідно обережно підрізати. Але в жодному випадку не можна гризти нігті!

Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин (кішок, собак); торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків і тому подібне) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.

Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно почати догляд за порожниною рота і зубами дитини . Дитина має чистити зуби вранці й обов'язково увечері перед сном.

Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися хустинкою, то разом із бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа й окрему для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа на очі чи навпаки.Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть, якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя або перев'язувати подряпину треба лише чистою хустинкою.

Дитина дошкільного віку легко піддається вихованню завдяки розвиненому відчуттю наслідування, спостережливості, допитливості та потреби в самостійних діях. І тому необхідно використовувати ці властивості дитини при прививанні їй гігієнічних навичків (своєчасне миття рук, чищення зубів, дбайливе зберігання одягу і т. ін.).

Шановні батьки!

           Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних 

санітарно-гігієнічних правил:

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих

інфекцій.

Швидка медична допомога – «103».

Які щеплення входять до українського календаря щеплень?

• Гепатит В 1 день, 1 міс., 6 міс.
• Дифтерія 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
• Кашлюк 3, 4, 5, 18 міс.
• Правець 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
• Поліомієліт:
• - інактивированная (нежива) вакцина: 3,4 міс.;
• - оральная (жива) вакцина: 5, 18 міс., 6, 14 років
• Гемофільна інфекція 3, 4, 5, 18 міс.
• Кір 12 міс., 6 років
• Краснуха 12 міс., 6 років, 15 років (дівчата)
• Паротит (свинка) 12 міс., 6 років, 15 років (хлопці)
• Туберкульоз 3-7 день, 7, 14 років 

1. Лист МОЗ від 30.11.2007 № 4.25-58/3095 “Щодо прийому дітей, яким не зроблено щеплення, до дошкільного навчального закладу”.
2. Постанова КМУ від 14.06.2002 № 826″Про затвердження Порядку медичного обслуговування дітей в ДНЗ”.
3. Наказ МОЗ/МОН від 30.08.2005№ 432/496″Про організацію удосконалення медичного обслуговування дітей”.